наші за кордоном

Олексій Житник з команди «Королів»

Цьому русявому юнакові десятого жовтня виповнився 21 рік; Але він уже давно добре знаний хокеїст. Вихованець київського хокею Олексій Житник (перший тренер — Валерій Голдобін) 1990 року дебютував у чемпіонаті СРСР у місцевій команді майстрів «Сокіл». У першому своєму сезоні він провів сорок матчів і сподобився не одному фахівцеві. «Сам» Віктор Тихонов запросив Олексія до складу збірної СРСР, а також сприяв, аби молодого гравця було призвано до армії. Так Житник одягнув форму ЦСКА, за який у сезоні 1991/92 років провів 36 ігор, а потім у складі збірної СНД став чемпіоном зимових Олімпійських ігор в Альбервілі. А наступного сезону наш земляк підписав трирічний контракт з клубом НХЛ «Лос-Анджелес Кінгз». Сталось це вже не в Москві, а в Києві, бо армійську службу Житник вирішив продовжити в Україні, де й прийняв присягу воїна нашої незалежної держави. Улітку 1992 року він розпочав підготовку до нового сезону в складі рідного «Сокола», а продовжив... за океаном.

Чи можна вважати дебют Житника у найпрестижнішій хокейній лізі світу вдалим? Безумовно! Ось факти. Уже в першому «королівському» сезоні він не лише закріпився в основному складі, а й упевнено зайняв місце в ударній п'ятірці «Лос-Анджелеса»: захисники Блейк — Житник, нападаючі Робітайл — Гретцький — Сандстрем. Як розповідає Олексій, першим його ще в тренувальному таборі визнав «своїм» Марті Максорлі: «А ти не найостанніший у лізі захисник, можеш за себе постояти. Я беру над тобою шефство». Той день для Житника став свого роду посвяченням у гравці НХЛ.

Олексій мав якнайшвидше адаптуватись, бо у «Кінгз» він був єдиним радянським легіонером. Його найближчу компанію склали трохи старші за віком американці — Дерріл Сидор (його батько українського походження) \ Брент Томпсон, з якими Житник в складчину зняв будинок біля пляжу на тихоокеанському узбережжі. Це допомогло киянину в удосконаленні англійської мови: «Не здатен замовити собі піццу — сиди голодним. Не знаєш, як гроші в банку зняти зі свого рахунку — залишайся жебраком. Дуже корисну я експрес-школу пройшов...» — у Києві минулого літа з посмішкою пригадував той час Олексій,

Виявилося, що для того, аби стати «своїм» у команді, треба зустрічатися з партнерами не лише на льоду, а в крайньому разі на пляжі, за... стойкою нічного бару та за картярським столом. Але усе в міру. Уже в ході регулярного чемпіонату з'ясувалося, що один з найпопулярніших захисників ліги Пол Коффі не вписався до командної гри «Кінгз», і головний тренер Баррі Мел-роуз не довго вибирав, кого поставити у пару з Робом Блейком. Звичайно, Олексія Житника! Пізніше Мелроуз так мотивував свій вибір: «Коли спостерігаю за катанням Алекса, бачу перед собою легендарного Боббі Орра. До речі, вони практично одного зросту й однієї ваги, У Алекса надзвичайний за силою «щигголь»! Ми дуже високо цінуємо гру Житни ка. Вважаю, він — Гравець 90-х років».

Створений 1967 року, клуб «Лос-Анджелес Кінгз» минулого сезону уперше в своїй історії грав у фіналі Кубка Стенлі. Там йому протистояла найтитулованіша в НХЛ команда «Монреаль Канадіенс». Каліфорнійцям не вдалося з першої спроби заволодіти почесним трофеєм, але канадці у 23-й раз здобули Кубок Стенлі у надзвичайно запеклому протистоянні: підряд у трьох матчах фінальної серн «Монреаль» здобував перемогу лише у додатковий час!

Перемоги і поразки — кожним, хто присвятив себе професійним заняттям спортом, сприймаються як належне. І, звичайно, так, як ми бажаємо бачити у своєму житті більше сонячних днів, аніж хмарних, так і кожен професіональний спортсмен волів би відчувати лише п'янку радість перемоги. Цього постійно прагне й Олексій Житник, адже в заокеанському клубі він дістав змогу займатися справою не просто улюбленою, а й високооплачуваною. Як на дріжджах, росте популярність Олексія Житника в НХЛ. Зокрема, коли він вибирав собі автомобіль, одна з найвідоміших у світі газет «Лос-Анджелес Таймс» присвятила цьому окрему статтю. Її написала Ліз Діллман, яка постійно присвячує свої публікації виступам «Королів»: «Мені здається, — стверджує вона, — що пересадка з автомобіля «Лада» до шикарного японського спортивного унікуму «Лексус» є символічною для Олексія Житника». А про це свідчив його діалог з продавцем в автомагазині:

—- Ви хочете придбати спеціальну стереосистему?

— Так.

— А чи бажаєте поставити до свого автомобіля телефон?

— Так.

— Що думаєте про те, аби спеціальний пристрій міг відповідати вам у салоні вашого автомобіля людською мовою на будь-яке ваше запитання?

— Я хочу мати такий апарат...

За складом гравців «Лос-Анджелес Кінгз» здатен і в наступному доводити, що він не випадково у фіналі Кубка Стенлі. Досить назвати легендарного Гретцького, фінна Куррі, шведа Сандстрема — хокеїстів, які належать до еліти НХЛ, а також молодих зірок — Блейка, Міллена, Сидора, Райхела і, звичайно, Житника, який уже відчуває себе справжнім професіоналом. Ось як він пригадує знайомство з легендарним Гретцьким — «хокейним Пеле»: «Приїхав якось елегантно зодягнутий, тендітний молодий чоловік і, привітавшись із тими, хто перебував до нього ближче, попрямував до мене. «Привіт, я — Уейн Гретцький». Так відбулося наше знайомство». Вони швидко знайшли спільну мову і в грі: «З усіма іншими у пас можеш не грати —- сміливо жбурляй шайбу в чужу зону, знаючи, що наші чимдуж туди уже мчать... Тут не до вишуканих комбінацій. А з Гретцьким не просто легко грати, а надзвичайно цікаво!»

«Мій фінансовий успіх, — стверджує Житник, — у повній залежності від того, яку я демонструю гру Як і де я готуюсь до матчів — нікого не цікавить. Головне, щоб, .виходячи на гру, я був здатен виконати усі тренерські вказівки. Лише тоді отримаю все, що мені гарантовано контрактом. А от коли матиму ігрові проблеми, мене довго не вмовлятимуть, а просто відправлять до фарм-клубу. А там значно нижчий ігровий рівень і, звичайно, менша платня. Отже моє життєве благополуччя у моїх руках». Особистий підсумок першого сезону в НХЛ для Олексія — 48 очок (12 голів плюс 36 голевих передач) у регулярному чемпіонаті і 12 (3+9) в «плей-офф» (безпосередньо в розиграші Кубка Стенлі). Сидор та Житник були офіційно проголошені кращими дебютантами у складі «Кінгз». Упевнено розпочав Олексій і сезон 1993—94 років. Зокрема, 14 жовтня у Лос-Анджелесі «Королі» грали проти колись грізних «Нафтовиків» з Едмонтона. Найрезультативнішим у лавах «Кінгз» за системою «гол плюс пас» виявився наш земляк: спочатку після його передачі Блейк зрівняв рахунок — 2:2, потім сам Олексій, одержавши шайбу від Гретцького, вивів свою команду вперед — 3:2, а за одну хвилину до завершення матчу він знову встановив після пасу Блейка уже остаточний рахунок — 4:4...

Анатолій СЕМЕНОВ.

Фото Валерія СОЛОВЙОВА

„Спортивна газета” № 93 від 26.11.1993 р.